Чому власники маленьких собак повинні мати здорову спину

Кожен власник собаки мріє зробити свого пса розумним. У сенсі дресованим. Однак, щоб цього досягти, треба витратити чимало сил. Крім того, є думка, що дресирувати можна лише «справжніх» собак. Великих. Вівчарок, ротвейлерів тощо. А ось маленькі «кишенькові», нібито, не підлягають дресурі.

Насправді це не так. Будь-який собака, як стверджують кінологи, піддається дресируванні. Причому однаково успішно. Головне – це знати, як правильно добиватися необхідного результату, вміти це робити і, зрозуміло, мати достатнє терпіння.

Єдина різниця в дресируванні «малюків» – це якраз їхнє зростання. Як жартують самі кінологи, “для дресури маленьких собак треба мати здорову спину”. А річ тут ось у чому.

Як відбувається робота із «звичайним» собакою. Спочатку від неї вимагають виконання тієї чи іншої команди. Після цього обов’язково слідує винагорода.

Наприклад, стоїть господар поряд зі своїм псом і каже йому сидіти!. Пес, певна річ, не реагує на такі слова людини. У цій ситуації все залежить від витримки власника тварини. Він повинен стояти нерухомо і повторювати терпляче одне й те саме слово – «сидіти!».

Рано чи пізно пес, який не розуміє, що від нього вимагається, просто втомиться і сам сяде. Просто щоб відпочити. Ось тоді господар і повинен звернути увагу собаки на правильну реакцію, закріпивши його поведінку «позитивною винагородою». Говорячи простіше, дати щось смачне. Наступного разу тварина запам’ятає, що виконавши певну дію після певної команди господаря, вона отримає «смаку».

Так ось, вся різниця в тому, що великому собаці можна просто дати шматочок ласощів, а щоб пригостити маленького – треба нахилятися. Оскільки подібне «позитивне підкріплення» слухняності собаки треба буде зробити не один десяток разів, щоб досягти стійкого ефекту, то й спина у кінолога чи господаря, який самостійно займається дресируванням, має бути здоровою.